Гібрид — Тлумачний словник української мови
Гібрид, -а, -а, ч.

1. Тваринний або рослинний організм, виведений за допомогою схрещування (гібридизації).

2. перен., розм. помісь; неприродне поєднання чого-небудь.

  • Характер — Гібрид кобри з ящіркою.

Гібридизаційний, Гібридизація, Гібридизувати, Гібридний.