Гучний, а, е.
1. який далеко чути; дзвінкий, голосний.
2. шумний, галасливий, велелюдний, бучний.
- Гучне весілля.
3. широко відомий.
- Гучна історія.
4. перен. пишномовний.
- Гучні слова.
— Гучність (техн.), Гучніти, Гучнішати, Гучномовець, присл. Гучно.
Гучний в інших словниках
| Гучний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |