Густий — Тлумачний словник української мови

Густий, а, е.

1. Протилежне рідкий; який складається з великої кількості розміщених одна близько одної частинок. Густий дощ — який складається з безперервно летячих крапель.

2. З великим вмістом, концентрацією чого-небудь; насичений. Густий аромат квітів.

3. Малопро-никлий, майже непрозорий. Густий туман.

4. Повнозвучний, низький (про голос).

Густина, Густота, Густість, присл. Густо, Густобровий, Гуснути.