Грім, грому, ч. гуркіт і тріск від електричних розрядів під час грози або при штучних експериментах.
Ф (хай, нехай) грім поб'А кого — для вираження великого незадоволення;
(ніби, як) грім з ясного неба — раптом, несподівано.
— грімкий, присл. грімко, поет. громовиця, громовий, громовержець, громовіхкий, присл. громовіхко, громовик, громовідвід, громоподібний, присл. громоподібно.