Гріб, гробу, Гроб.
1. могила. уст. як у Гробі — дуже темно.
2. труна, домовина.
— до Гробу — до смерті, навіки;
— мертвого з Гробу не вертають — минулому нема вороття;
— одною рукою в Гробі стигнуть — бути близьким до смерті, тяжко хворим;
— У гроб загнати — а) прискорювати чиюсь смерть; б) вивести з ладу; згинувати; зіпсувати справу.
— Гробовий, Гробки, Гробовище, Гробниця, Гробар, Гробокопач.