Грюкати — Тлумачний словник української мови

Грюкати, каю, каєш, недок. створювати сильний шум (грюк) при ударах, поштовхах, коливаннях.

Із силою бити, стукати по чомусь.

— грюкання, розм. грюканина, грюкіт, грюкнути, грюконути, грюкотіти.

Грюкати (грюкнути) дверима — рішучо з кимось розійтися, посваритися.