Грот — Тлумачний словник української мови

Грот

Грот1, -а, ч.

Печероподібна заглибина чи порожнина в земній корі природного (рідше — штучного) характеру.

Грот, -а, ч. Нижній великий парус на другій від носа щоглі вітрильника.

— Ґротовий, Грот-щогла.

Грот в інших словниках

Грот — Російсько-український академічний словник (А–П)
Грот — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31