Громадянин — Тлумачний словник української мови

Громадянин, а, ч.; у зверт. громадинине.

1. особа, що належить до постійного населення держави, наділена правами і обов'язками цієї держави.

2. доросла людина.

3. іст. член громади.

Громадинка, Громадянський, Громадянство, ірон. Громадиночка.