Громада — Тлумачний словник української мови

Громада, -и, ж.

1. група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів. Образно: Громада птахів.

2. організація, яка має спільні інтереси, завдання. Релігійна громада.

3. іст. на Україні — поземельне селянське об'єднання; збори цього об'єднання.

4. іст. назва спілки української інтелігенції наприкінці XIX ст.

Громадівство.

Громадський, Громадськість, поет. Громадонько, іст. Громадбвець.

Громада, -и, ж.

1. Щось велике розмірами.

  • Громада хмарочосів.
  • Громада книжок.

2. Велика кількість чогось.

  • Громада книжок.

Громаддя, Громадина, Огром.

Громадний, Громаддя, Громадити, Громадина, присл. Громадко, Громадитися.