Гроза — Тлумачний словник української мови

Гроза, -и, ж.

1. грім і блискавка з дощем (градом) і великим вітром.

2. перен. бурхливі події в суспільстві. Гроза воєнних літ. І сильні душевні переживання. Душевна гроза.

3. перен. лихо, небезпека, катастрофа. Гроза над головою.

4. перен. тин. або те, що наводить жах. Гроза злочинців Кармалюк.

Грозовий, Грозяний.