Гренадер — Тлумачний словник української мови

Гренадер, а, ч.

Солдат або офіцер добірних (за зростом і статурою) піхотних і кавалерійських частин, первісно призначений для гранатометання.

Перен. про людину відповідного росту і статури.

Гренадерський.