Гребінь, -ня, ч.
1. Високий дерев'яний стояк, на який насаджується пряжа на верстаті.
2. Довгий м'ясистий наріст на голові в окремих видів птахів.
3. Верхній край, вершина чогось.
— Гребінь гори.
4. Довгаста пластинка із зубцями для розчісування волосся; Гребінець.
5. Вузька нагорнута при обробітку смужка землі.
— Гребінець, Гребінчик, Гребінка, Гребінчастий, Гребінник.
Гребінь в інших словниках
| Гребінь — Фразеологічний словник української мови |