Гребси — Тлумачний словник української мови

Гре́бси, бу, беш, недок.

  • Упираючись веслом об воду, приводити в рух човен, направляти його кудись.
  • Розгрібати, розривати щось. Гребе квочка землю.
  • Збирати щось докупи (граблями, лопатою); згрібати. Гребти сіно.
  • Гребти гроші лопатою — про багату людину.
  • Жадібно хапати, забирати що-небудь. Гребти під себе — бути жадібним до чогось.

Гребець, Греб(о)нути, Гребовиця, Гребло, Греб-лиця, Гребтися.