ГРАНИЦЯ, і, ж.
1. лінія, що розділяє які-небудь території; смуга поділу. І кордон між державами.
2. перен. допустима норма, межа. У спол. Вийти за границі — переступити, порушити існуючі норми.
— Граничити, Граничний, присл. Гранично.
Границя в інших словниках
| Границя — Словник чужомовних слів і термінів |
| Границя — Великий тлумачний словник сучасної української мови |