Гранд, -а, ч.
1. Вельможа; спадковий титул вищого дворянства в Іспанії (до 1931 р.).
2. Особа, що має цей титул.
Гранд в інших словниках
| Гранд — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
Гранд, -а, ч.
1. Вельможа; спадковий титул вищого дворянства в Іспанії (до 1931 р.).
2. Особа, що має цей титул.
| Гранд — Великий тлумачний словник сучасної української мови |