Грамота, -и, ж., тільки одн. уміння читати, писати; освіта.
- Грамоти здобути.
І перен. елементарні, початкові відомості з якоїсь галузі знання.
- Плюс і мінус — це математична грамота.
— Грамотний, Грамотність, присл. Грамотно.
ГРАМОТА2, і, ж.
1. офіційний письмовий акт правового значення.
Нагородний документ за успіхи в чому-небудь.
У спол. Почесна грамота.
Охоронна грамота, Вірча грамота.
Фільчина грамота — а) неграмотно складений документ, що не має юридичної сили; б) нерозбірливо, погано, незрозуміло щось написане.
2. іст. лист, послання, давній запис.
Берестяні грамоти.