Град — Тлумачний словник української мови

Град, у, ч.

1. атмосферні опади у вигляді невеличких, часто округлих льодинок.

2. перен. велика кількість, інтенсивність чого-небудь.

Град питань посипався на нього.

3. присл. Градом.

Великими краплями, рясно.

Піт котився градом.

Градина, Градинка, Градовий, Градопад, Градиньський.

Град, заст., уроч., поет. місто, город.