Грабарка — Тлумачний словник української мови

Грабарка, -и, ж.

1. віз з довгим ящиком для перевезення землі тощо.

2. велика лопата.

Грабарювати, -юю, -юєш, недок. виконувати роботу землекопа (грабаря).