Гострий — Тлумачний словник української мови

Гострий, -а, -е.

1. Який має колючий кінець або ріжучий край.

2. Який звужується на кінці. Гостре листя. Гострий кут — кут, менший за 90°.

3. Який добре сприймає що-небудь; тонкий, проникливий. Гострий слух.

4. Який діє рішуче, гостро. У порівнянні Гострий, як бритва. І дотепник, дошкульний, вигадливий. Гостре слово. Гострий на язик (слово) — який влучно, дотепно, дошкульно говорить; Згладжувати гострі кути — пом'якшувати суперечності; шукати компромісних рішень.

5. Який сильно діє на органи чуття. Гострий запах. З великою кількістю солі, прянощів. Гостра приправа.

6. Надзвичайно сильно виявлений (про почуття). Гостре відчуття болю.

7. Який бурхливо розвивається, незапальний (про хворобу). Гострий бронхіт.

8. Напружений. У партії (шаховій) тривала Гостра боротьба. Гостре питання (проблема) — болюче питання, яке, незважаючи на складність, треба вирішити.

Гострити, Гостритися, Гострість, Гострішати, присл. Гостро.