Гостинець — Тлумачний словник української мови

Гостинець, -ця, Ч.

1. яка-не-будь річ або ласощі, які привозять або передають як подарунок кому-небудь.

2. перен. удар, постріл, предмет, яким завдають шкоди, травми кому-небудь.

— гостинчик.

Гостинець, -ця, -ця, Ч., Заст., 'Поет. великий битий шлях; образно. шосе.