Горщок, горшка, ч.
Глиняний посуд, у якому варять їжу, зберігають харчі.
Посуд (переважно глиняний) з діркою у дні для вирощування в домашніх умовах квітів і декоративних рослин.
— горщб, горщатко, ворщик, ворщичок.
— зазирати в (чужі) Горщики — виявляти підвищену цікавість до чужих справ, утручатися в них; Ворщики побити з кимось — посваритися.
Горщок в інших словниках
| Горщок — Великий тлумачний словник сучасної української мови |