Горе — Тлумачний словник української мови

Горе, я, с. душевні тяжкі переживання, смуток; протилежне Ридість. Топити горе — тамувати, приглушувати такі почуття.

Горювати, Горенько, Горечко, Горезвісний.

2. обставини, що викликають страждання, лихо; протилежне Щастя. Усюди горе.

3. присудн. сл. Думи мої, горе мені з вами.

Ковтнути горе (випити) — зазнати багато нещастя;

Горем навпіл — ледве-ледве; з великими труднощами.