Гони — Тлумачний словник української мови

Гони

Гони, -ів, мн. переслідування, цькування звіра на полюванні.

Гони2, ів.

1. українська старовинна міра довжини від 60 до 120 сажнів.

2. рядки городини, злакових культур, посаджені на лану.

Гони в інших словниках

Гони — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Гони — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31