Гомоніти — Тлумачний словник української мови

Гомоні́ти, ню, ниш, недок.

  • Тихо, приглушено розмовляти.
  • І говорити про когось що-не-будь. Люди про нього гомонять.
  • Видавати безладні звуки; шуміти.

Гомін, Гомоніння.