Голота, -и, ж., у зверт. Голото.
1. збірн. люди без одягу або погано одягнені.
2. несхв. злидарі, бідні люди.
— Голоцен, -у, ч., геол. сучасна епоха геологічної історії, розпочата 10–12 тис. років тому.
Голота в інших словниках
| Голота — Великий тлумачний словник сучасної української мови |