Гол — Тлумачний словник української мови

Гол, -а, ж. частина ноги від коліна до стопи.

  • Гомілка

Голінковий, Голінкуватий

Гол, а, ч. М'яч (шайба), забитий у чужі ворота при грі у футбол, гандбол, мотобол, хокей, рево, ватерполо.

Ґолеадор, Голкіпер, Гольовий.

Голкіпер, а, ч. воротар спортивної команди.

Воротар, Кіпер.

Ґолкіперський.