Година — Тлумачний словник української мови

Година, -и, ж.

1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 60 хв. І відрізок часу, дорівнюваний 60 хв., який відраховують від півночі або полудня.

  • Сиджу над книгами до першої години ночі.

2. Певний відрізок часу, що відводиться на урок, лекцію, заняття.

3. Певний період (момент) часу, характерний чим-небудь.

  • Пообідня година.

Добрий, сприятливий час для чого-небудь.

  • І добра, ясна погода. Година надворі — треба працювати.

Комендантська година — заборона без перепустки з'являтися у певні години;

  • Тиха (мбртва) година — відпочинок після обіду в дитячих або лікувальних та оздоровчих закладах;
  • 3 години на годину — найближчим часом;
  • Лиха (гірки, недббра) година — про важкі, скрутні обставини;
  • Остання (смертна) година — кончина.

Годинка, годинний, годинник, годинниковий, годинникар, годинничок, годинонька, годиночка.