Говірка, и, ж.
1. лінгв. діалектний різновид загальнонародної мови мешканців певної території.
— Діалект.
— Говірковий.
2. розмова, звучання розмови; гомін.
3. індивідуальна манера говорити, вимовляти.
Говірка в інших словниках
| Говірка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |