Говорити, рю, риш, недок.
1. мати здатність висловлюватись; володіти мовою. І володіти якоюсь іноземною мовою. Говорити по-англійськи.
2. усно висловлювати думки, погляди. І викладати думки, погляди у письмовому (друкованому) вигляді. // перен. викликати якісь думки, враження, почуття. ім'я шевченка багато що говорить для кожного українця. // перен. указувати, спрямовувати, підказувати роби, як говорить тобі твоя совість.
3. вести бесіду, розмовляти. Говорити загадками — натякати; Говорити на вітер — марно говорити, переконувати.
— Говори́льня, ірон.
4. бути доказом чого-небудь. усе говорить про зміну погоди.
— Говори́тися.
5. перен. виявлятися в чиїхось словах, думках, діях. це пиха твоя говорить.
Говорити в інших словниках
| Говорити — Словник чужомовних слів і термінів |