Гнучкий — Тлумачний словник української мови

Гнучкий, й, 6.

  • Який легко згинається, гнеться.
  • Здатний легко змінюватися, багатий на відтінки (про голос, мову, зовнішній вигляд).
  • Який вміло і швидко застосовується в різних обставинах.
  • Перен., ірон. здатний пристосовуватися до всіх і всього.

Гнучкість, присл. Гнучко.