Глузд, у, ч.
1. здатність логічно і творчо думати. Розум.
— Глузд за розум завернув — про стан людини, коли вона не може тверезо мислити;
— З глузду з'їхати (Глузду рішитися) — збожеволіти, втратити розум.
2. розумний зміст чого-небудь. Рація, смисл.
— Здоровий глузд — розсудливість; тверезе розуміння речей, ситуації.