Глибина — Тлумачний словник української мови

Глибина, -и, Ж.

1) відстань від поверхні, краю чого-небудь зверху вниз.

2) простір, що знаходиться на великій відстані знизу від поверхні.

3) місце, простір, віддалені від чогось або такі, що містяться всередині чогось; перен. про дуже давній час.

У спол. У глибині віків.

У глибині душі (сорця) — про значні внутрішні переживання людини.

До глибини душі (сорця) — дуже сильно.

Глибинка.

4) перен. основа, суть чого-небудь.

5) перен., тільки одн. про значущість, змістовність чого-небудь.

Яка глибина думок.

Глиб, Глибинний, Глибкий, Глибінь, Глибиномір.