Гетьман, -а, ч.
1. Виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі; виборний ватажок сучасного козацтва.
2. Головнокомандувач збройними силами польсько-литовської держави в XVI–XVIII ст. У спол. Польний гетьман.
— гетьманат, гетьманич, гетьманів, гетьманство, гетьманський, гетьманування, гетьманувати, гетьманша, гетьманщина.
Гетьман в інших словниках
| Гетьман — Великий тлумачний словник сучасної української мови |