ГАРНИЙ, а, е, в. ст. крощий, ліпший.
1. приємний зовнішнім виглядом; красивий, гармонійний. І привабливий зовнішністю: Гарне обличчя.
2. який має позитивні якості або властивості, заслуговує схвалення. / у знач. ім. сер. р. багато Гарного в житті.
3. про людину з позитивними моральними якостями. Гарний товариш.
4. значний обсягом, розмірами, кількісно. Гарний сніг іде.
5. з протилежним знач., ірон. поганий, неякісний. Гарна каша — вся згоріла.
— Гарно, Гарненький, присл. Гарненько; Гарнесенький, Гарнішати.
Гарний в інших словниках
| Гарний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |