Гармата — Тлумачний словник української мови

Гармата, і, ж.

1. артилерійська вогнепальна довгоствольна зброя.

У порівн. про щось несподіване Як з гармати вистрілив.

Стріляти з гармати по горобцях — про недоцільну витрату зусиль, коштів при здобутті мізерного результату.

Хоч з гармати стріляй — про міцний сон або велику зосередженість кого-небудь на чомусь.

На гарматний постріл (не пускати) — кого-небудь не можна і близько до кого-небудь, чого-небудь пустити.

Гарматник, Гармаш.