Галас — Тлумачний словник української мови

Галас, -у, ч.

1. Крики, гамір.

2. Перен. Розголос, сенсація.

Діла-су наробити — акцентувати на чому-небудь; свідомо звертати чиюсь увагу на що-небудь.

Галасливий, Галасливість, Галасувати, Галасування.

Галасвіта, присл. невідомо куди; кудись дуже далеко; світ за очі.