Гайдамака, і, у; узверт. Гайдамако, іст.
1. учасник антипольської народно-визвольної боротьби (гайдамаччини) XVIII ст. на правобережній Україні. І розбишака.
2. кіннотник українського війська періоду Центральної Ради та гетьманату на початку XX ст.
— гайдамакувети, гайдамацький, гайдамачка, гайдамацтво.
Гайдамака в інших словниках
| Гайдамака — Великий тлумачний словник сучасної української мови |