Гавкати — Тлумачний словник української мови

Гавкати, каю, каєш, недок.

1. видавати уривчасті звуки, брехати (про тварин з породи собачих).

2. перен., вульг. говорити (як оцінна характеристика мовлення людини, яку зневажають). не гавкай.

— гавкання, гавкіт, гавкун.