Вічний — Тлумачний словник української мови

Вічний, а, е.

1. який не має початку і кінця.

2. який не зникає, не перестає існувати; не обмежений якимось строком. Д Вічна мерзлота.

3. який постійно відбувається, існує, часто повторюється.

Безперестанний.

Вічність, присл. Вічно.