Віха, -и, ж.
1. Тичина, жердина, гілка, якою вказують дорогу, позначають межі і т. ін.
2. перен. Етап у розвитку кого-, чого-небудь.
Віхоть, -тя, -ча.
1. Жмут соломи, сіна тощо.
2. Жмут клоччя, шматок старої тканини для миття й чищення чого-небудь, мазання і т. ін.
3. перен. Про м'яку, безвільну людину.
— Віхтик, -тя.
— Віхтьовий.