Вітрина — Тлумачний словник української мови

Вітрина, -и, Ж.

1. Спеціально обладнане місце в крамниці (як правило, велике вікно) з виставленими в ньому зразками товарів; таке ж вікно в перукарні, ательє тощо.

2. Спеціально обладнана дошка, стенд і т. ін. з виставленими оголошеннями, газетами тощо.

Вітринний.