Вісь — Тлумачний словник української мови

Вісь, бсі, ж.

1. Стрижень, на кінці якого насаджуються колеса.

2. Стрижень, навколо якого обертаються певні механізми, частини машини й ін.

3. Уявна пряма лінія, яка проходить через середину якогось тіла чи простору.

4. Перен. суть чогось; основне, навколо чого щось відбувається.