Вінок — Тлумачний словник української мови

Вінок, нка, ч.

1. Квіти, листя, гілки, сплетені в коло.

2. Перен. Коло, яке утворюють певні предмети.

3. Перен. Низка пісень, оповідань і т. ін.

4. Коса, сплетена з цибулі, часнику для їх зберігання.

— Віночок.