Відчужувати, ую, уєш, недок., Відчужити, ужу, ужиш, док.
1. Робити когось чужим, далеким, припиняти близькі стосунки з ким-небудь.
2. Юр. на підставі закону відбирати в кого-небудь майно на користь іншого (держави, організації, особи).
— Відчужений, Відчуженість, Відчуження, присл. Відчужено; Відчужуваний.
Відчужувати в інших словниках
| Відчужувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |