Відсікати, аю, бєш, недок., Відсікти, чу, чеш, док.
1. відділяти, відокремлювати частину від цілого швидким і сильним ударом гострого знаряддя (ножа, меча, сокири і т. ін.).
2. розділяти, перетинати шлях, не допускати зв'язку між кимось; відокремлювати когось від кого-, чого-небудь.
— відсікання, відсікатися, відсічений, відсічення.
Відсікати в інших словниках
| Відсікати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |