Відстоювати — Тлумачний словник української мови

Відстоювати, юю, юєш, недок., Відстояти, ою, оїш, док.

1. стояти на ногах певний час, виконувати якусь роботу.

2. стоячи, бути присутнім до кінця, завершення чого-небудь.

3. захищати, обороняти.

4. доводити правильність чогось (думок, поглядів і т. ін.).

5. залишаючи рідину в нерухомому стані, сприяти осіданню частинок рідини на дно посудини, резервуару і т. ін.

Відстій, Відстійний, відстійник, відстоювання, відстояний.