Відправляти, як>, яєш, недок., Відправити, авлю, авиш, док.
1. посилати, відсилати щось куди-небудь, відвозити.
2. супроводжуючи, відводити, відвозити когось до певного місця.
3. змушувати когось піти геть, залишати, покинути кого-, що-небудь.
4. дозволяти відхід поїзда, пароплава, автобуса тощо.
— Відправка, Відправлений, Відправлення, Відправний, Відправник, Відправниця.
5. служити в церкві, виконувати релігійний обряд.
— Відправа, Відправлений, Відправляння.