Відновлювати — Тлумачний словник української мови

Відновлювати, юю, юєш, недок., Відновити, лю, иш, док.

1. надавати попереднього вигляду чомусь пошкодженому, зіпсованому, зрсинованому. — Понбвлювати.

2. знову починати перервану дію, стосунки і т. ін.

3. перен. відтворювати в пам'яті забуте. — Пригадувати.

4. хім. усувати з хімічних сполук кисень або приєднувати до них водень.

Віднбва, Віднбвлений, Віднбвлення, Віднбвлювальний, Віднбвлюваність, Віднбвний.