В'язкий — Тлумачний словник української мови

В'язкий, а, е.

1. клейкий, тягучий.

2. який засмоктує, втягує.

— грузький, липкий, тванистий.

3. перен. якого важко позбутися.

— чіпкий.

4. який має властивість скріплювати, склеювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.).

— в'язучий.

5. який під впливом зовнішніх сил не розривається, а деформується.

В'язкість, Присл. В'язко.