Вуркотати, очу, бчеш, Вуркотіти, очу, отиш, недок.
1. видавати несильні переливчасті звуки низького тембру.
2. перен. тихо переливчасто говорити.
— Вуркіт, Вуркітливий, присл. Вуркітливо; Вуркнути, Вуркотання, Вуркотіння, Вуркотливий, присл. Вуркотливо.
Вуркотати в інших словниках
| Вуркотати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |